Що робити тим, хто втратив житло / бізнес через війну? Як фіксувати збитки?

Що робити тим, хто втратив житло / бізнес через війну? Як фіксувати збитки?

Через жахливі протиправні дії з боку окупантів і недотримання правил ведення війни багато українців втратили майно. Держава зобов’язалася допомогти у відшкодуванні збитків (Кабінетом Міністрів було видано відповідні накази, призначено відповідальні органи управління, але сам механізм і процесуальні терміни поки не озвучені).

Питання відшкодування пошкодженого / зруйнованого житла відкрите: вже зараз можна подати заяву в Дії, а що робити бізнесу? Спробуємо розібратися.

1. Хто може розраховувати на відшкодування збитків?

Власники житлового майна:

будинків, дач, садиб, квартир, іншої житлової нерухомості з окремим правом власності, які були пошкоджені або зруйновані під час бойових дій (ракетами, авіацією, обстрілами, артилерією).

Орендарям житла збитки відшкодуватися не будуть.

Держава відшкодовуватиме збитки на житло площею до 150 м2. Якщо ваш будинок / квартира більші за площею, то держава вирахує різницю.

Власники комерційного житла (бізнес):

Рухоме і нерухоме майно, яке було пошкоджене, знищене або захоплене окупантами, діяльність яких була неможливою (наприклад, підприємства були законсервовані, бізнес розташований на тимчасово окупованій території, захоплений рейдерами тощо).

Власники бізнесу, що орендують виробничі приміщення можуть вимагати відшкодування збитків за пошкоджене рухоме майно (офісні меблі, верстати, техніку тощо), а також за упущену вигоду (простої виробництва, неоплачені послуги).

2. Які документи мають бути у вас?

Власникам житла: договір купівлі–продажу / дарування / міни / свідоцтво про право власності або право на спадщину / чинне рішення суду

Власникам бізнесу: право власності на зруйновану або пошкоджену нерухомість (офіс, складські, виробничі приміщення), технічні паспорти, креслення, журнали інвентаризації, договори купівлі-продажу, все, що може довести факт втрати рухомого майна.

Якщо ви втратили документи на нерухомість або транспорт – не страшно, дані про власника є в державних реєстрах. Решту документів доведеться відновлювати.

3. Що можна зробити вже зараз?

Самостійно зафіксувати масштаб пошкоджень (3.1). Якщо територія була деокупована, розмінована, знаходиться на території підконтрольній Україні, де не ведуться активні бойові дії і немає прямої загрози вашому життю та здоров’ю. Благаємо, не наражайте себе на небезпеку.

Подати заяву в Дії або у ЦНАПі, ОВА, ОДА

Власникам житла, що було пошкоджено, зруйновано під час повномасштабної російсько-української війни (з 24 лютого 2022), вже зараз можна подати заяву на відшкодування збитків. Для цього можна прийти до ЦНАПу (на деокупованих або прифронтових територіях – звернутися до обласної військової адміністрації або органів місцевого самоврядування і подати заяву на фіксування збитків, завданих житлу).

Також цю заяву можна подати у застосунку Дія ↓

Заходимо у Дію – Послуги – Пошкоджене майно – заповнюємо форму, очікуємо на рішення.

Фіксувати збитки також можна у застосунку «Київ Цифровий», на сайтах: https://warcrimes.gov.ua/, https://damaged.in.ua/ та у чат-ботах у телеграмі tribunal_ua_bot та TRIBUNALUA у вайбері. Власники бізнесу теж можуть фіксувати збитки на цих порталах (крім Дії).

Бізнесменам радять подавати заяви про компенсацію втрат до Європейського суду з прав людини та фіксувати все у юристів.

3. 1. Як самостійно фіксувати збитки?

  • Фотографуйте і знімайте відео пошкоджень

На вашому телефоні / фотоапараті / камері має бути налаштована правильна дата, час та геолокація. Можна написати час, дату і місце зйомки на папірці і потримати його перед камерою протягом 10 секунд. Знімати все без пауз або накладати кадри один на одного. Картинка має бути максимально стабільною. Тривалість кадрів має бути більшою за 10 секунд. Фото мають бути чіткими, супроводжуватися відео-коментарями*. Якщо немає змоги зробити фото, відео, то ви можете знайти їх у ЗМІ і зробити скріншоти. Не зайвим буде, якщо ви долучите до фіксації свідків.

*Відео-коментарі: ви маєте представитися (свідки, якщо вони є, теж), за можливості, окрім ім’я, продиктуйте паспортні дані, проговоріть вголос дату і час зйомки (для цього можна зняти екран іншого телефону або годинник), назвіть адресу зйомки з вулицею і номером будинку, описуйте все, що знаєте (коли було пошкоджено майно, за яких обставин, хто власник (для бізнесу, якщо ви орендар)), якщо ви взяли з собою свідків, окрім відео-фіксації їх звернення, ви можете попросити їх написати акт присутності у довільній формі: «Я, ПІБ, паспортні дані, зареєстрований за… місцем проживання був присутній на описі пошкодженого майна разом з власником, ПІБ, за адресою… Інформація про пошкодження, дата, підпис».

Якщо поруч є камери відеоспостереження спробуйте отримати копію запису моменту руйнування споруди. 

  • Зв’яжіться з компетентними органами (сільрадою, міськрадою, пожежниками, поліцією, ОВА, ОДА тощо). Отримайте у них копії складених актів / протоколів, подайте заяву до поліції про злочин (так ви отримаєте витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань). Зберігайте всі копії документів, скіншоти, витяги, флешки з відео та фото в кількох екземплярах в різних теках, щоб не загубити ненароком + в електронному форматі.

Орендарю комерційної нерухомості юристи радять також фіксувати збитки за схемою вище, щоб у майбутньому надати докази втрати рухомого майна.

4. Хто рахуватиме розмір збитків для бізнесу?

Держава. Методичку обчислення розроблятимуть Мінрегіону, Мінекономіки, Мінагрополітики, Фонд держмайна. Економічні втрати розраховуватимуть профільні відомства, ОВВ, ОДА, КМДА, ОВА (на період воєнного стану). Розробку й вдосконалення механізму відшкодування збитків, ймовірніше, ми можемо чекати десь через півроку після завершення воєнного стану.

5. На що ми можемо розраховувати? Хто заплатить?

Держава розраховує на те, що збитки покриють виплати репарацій з боку РФ або ж їхні заморожені золотовалютні фонди. Власники житла можуть розраховувати на виплату компенсацій за пошкоджене житло, його реконструкцію або отримання нового житла. Власники бізнесу, теоретично, на відшкодування матеріальних збитків: компенсацію зруйнованого, пошкодженого рухомого і нерухомого майна, упущену економічну вигоду. 

6. А що ж страхування?

Більшість страхових полісів не покривають такі збитки. Війна для страхувальників –  це форс-мажор. Але проаналізувати свої договори треба.

Україна не вперше страждає від російської агресії. Вісім років з тимчасово окупованих територій Луганської та Донецької областей вивозились заводи, фабрики, цехи в Росію. Бізнес в Криму було знищено або націоналізовано. Такий прецедент – історичне клеймо і зараз ми маємо боротися з ним не тільки на військовому, а й на правовому полі України та за кордоном.

0

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *