Законодавче підґрунтя. Як визначають негорючість матеріалу?

Законодавче підґрунтя. Як визначають негорючість матеріалу?

Ви певно бачили у мережі кілька сайтів з продажу негорючого композитного матеріалу, крім нашого.

Щоб відрізнити рекламний хід від реальної комерційної пропозиції, потрібно розібратися у профільних нормативно-правових актах (ДБН і ДСТУ). Якщо композитний матеріал не відповідає чинним нормам – він не може вважатися негорючим і є велика ймовірність, що після встановлення такого матеріалу на будівлю ви не здасте її в експлуатацію. Пройдені бюрократичні кола пекла не вартуватимуть витрачених коштів, нервів, праці.

Розібратися у цьому складно, але можливо. Нижче ми спробуємо пояснити всі тонкощі законодавства, щоб допомогти вам уникнути зайвих витрат і клопотів.

Для початку пояснімо: що таке негорючий матеріал і де його дозволено використовувати?

Негорючими матеріалами (НГ) вважаються матеріали, не здатні до горіння в повітрі. Опоряджувальні індустріальні елементи конструкції зовнішніх стін фасаду будівель* вважаються негорючими, якщо за результатами випробувань щодо пожежної безпеки вони віднесені до групи НГ.

*Відповідно до ДБН В.2.6-33:2018 АКП являють собою опоряджувальний індустріальний елемент конструкції зовнішніх стін фасаду будівель.

У пункті 5.3.2 та таблиці 1 (Б) ДБН В 2.6-33:2018 зазначено, що опоряджувальні матеріали, які віднесені до групи горючості НГ, згідно з ДБН В.1.1-7:2016 можуть застосовуватися без обмежень у таких будівлях та спорудах:

  • будівлях і спорудах умовною висотою понад 26,5 м;
  • дошкільних закладах, закладах освіти, закладах для літніх людей, АЗС, кінотеатрах, ЖК, лікарнях, аеропортах;
  • решті будівель.

У будинках з умовною висотою не більше ніж 26,5 м, у внутрішніх шарах системи зовнішнього облицювання стін будинку допускається використовувати матеріали груп горючості Г1.

До 2020-го року випробування з визначення групи негорючості матеріалів проводилось за ДСТУ Б В.2.7-19-95. У цьому стандарті були зазначені два методи випробувань: «Метод випробувань на горючість для віднесення будівельних матеріалів до негорючих (НГ) або до горючих (Г)» та «Метод випробування горючих будівельних матеріалів для визначення їх груп горючості».

Відповідно до наказу ДП «УкрНДНЦ» від 27 лютого 2019 р. № 38 з 01 січня 2020 року набув чинності національний стандарт України ДСТУ 8829:2019, який замінює ДСТУ Б В.2.7-19-95, зі скасуванням в Україні застарілого радянського ГОСТу 12.1.044-89.

Групу негорючості  (НГ) за ДСТУ Б В.2.7-19-95 більше не визначають. Протоколи і сертифікати НГ, видані за ним, не можуть використовуватися під час передачі в експлуатацію нових будівель. Перевірку на пожежну безпеку вони не пройдуть!

Чому так?

Бо сьогодні українське законодавство знаходиться на проміжній стадії від українських методів і критеріїв визначення категорії НГ до європейських.

02.07.2020 вийшов наказ №153 Мінрегіону  “Про затвердження Переліків національних стандартів, відповідність яким надає презумпцію відповідності виробів вимогам Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд”, за яким було затверджено ДСТУ EN 13501-1:2016 та інші європейські стандарти щодо визначення пожежної безпеки.

У порівняльній таблиці ДБН В.1.1-7:2016 вказано, що українська категорія НГ відповідає європейським А1 і А2-s1 d0.

ВАЖЛИВО! Це не означає, що АКП з позначками А1 і А2-s1 d0 можна використовувати в Україні. На наших будмайданчиках потрібно використовувати композитний матеріал з протоколом випробувань на НГ, хоча  наявність європейських сертифікатів А1 і А2-s1 d0 буде додатковим підтвердженням якості і безпеки матеріалу.

Але слід знати, що деякі українські та китайські виробники використовують «відповідність» А2-s1 d0, не підтверджуючи її документально. Взагалі!

Сьогодні групи негорючих матеріалів визначають двома методами: за реакцією на вогонь (температуру) згідно ДСТУ EN ISO 1182:2016 та за теплотою згоряння відповідно до ДСТУ EN ISO 1716:2019.

Минулого року такими методами негорючість матеріалу визначала тільки лабораторія НДЦ «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА» Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту (ІДУ НД ЦЗ) за адресою: м. Київ, вулиця Рибальська, 18.

Наші матеріали успішно пройшли випробування в лабораторії НДЦ «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА» ІДУ НД ЦЗ, отримавши протокол, яким підтверджено негорючість (НГ) нашого матеріалу, сертифікат відповідності №UA.1О190.00449-20 Рівнестандартметрології за аналізом ДСТУ EN 13501-1:2016 та протоколу, виданого НДЦ «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА» ІДУ НД ЦЗ на підставі ДСТУ 8829:2019.

Матеріал відносять до групи негорючих матеріалів (група НГ), якщо одночасно виконуються такі умови:

a) під час випробування згідно з вимогами ДСТУ EN ISO 1716:

  • значення вищої теплоти згоряння QPCS матеріалу не перевищує 2,0 МДж/кг (QPCS ≤ 2,0 МДж/кг);

b) під час випробування згідно з вимогами ДСТУ EN ISO 1182:

  • значення підвищення температури ∆Т = Тmax – Тf для кожного з п’яти зразків, зареєстроване термопарою, встановленою в печі, не перевищує 30 ºС (∆Т ≤ 30 ºС);
  • значення втрати маси у відсотках ∆m для кожного з п’яти зразків не перевищує
    50 % (∆m ≤ 50 %);
  • відсутність стійкого полум’я для кожного з п’яти зразків (tf = 0 с).

Про проведення випробувань читайте у пункті 7.3.3 ДСТУ 8829:2019.

На графіку нижче показана зміна температур у печі (1), на поверхні (2) та всередині (3) під час випробування зразків наших АКП.

Це означає, що наші матеріали, які відповідають групі НГ, можуть використовуватися для облицювання будівель з підвищеними вимогами  до пожежобезпеки.

0

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *